З нами Ви відкриєте для себе
найчарівніші куточки України

Екскурсії

Екскурсії по Львову

    "Львів княжих часів"
    "Вздовж оборонних мурів"
    "Львів австрійський"
    "Архітектурний ансамбль площі Ринок"
    "Львівські собори"
    "Монастирськими подвір’ями Львова"
    "Слідами Єврейської громади"
    "Історія Львівського Університету"
    "Львівських Кав’ярень шарм"
    "Музичний Львів"
    "Львівський некрополь – Личаків"
    "Життєвими дорогами Франка у Львові"

Поїздки по околицях Львова
Околицями Трускавця
Екскурсії Карпатами
Чарівне Закарпаття
Рибалка

АРХІТЕКТУРНИЙ АНСАМБЛЬ ПЛОЩІ РИНОК

Вас запрошує до себе в гості площа Ринок, серце середньовічного Львова. Ратуща з 44 кам'яницями утворює неповторний архітектурний ансамбль, який з 1998 року включений до світової спадщини ЮНЕСКО. Кожна кам'яниця має свої історії, особливості та цікавинки. Ви познайомитесь обов'язково з найвідомішими з них : Чорна кам'яниця, палаци Бандінеллі, Корнякта, Любомирських, Венеціанський будинок та інші.

Міська Ратуша.
Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей під відкритим небом, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Місто було засновано в середині ХІІІ ст. (1256 р.) князем Данилом Галицьким і названо на честь його сина Лева.
Львів швидко став торговельним та економічним центром регіону. Вигідне розташування міста на перехресті торговельних шляхів з портів Чорного та Балтійського морів, з Києва, Центральної та Західної Європи сприяло його швидкому економічному розвитку. Географічне положення та природні ресурси вабили чужинців: татар, німців, угорців, поляків, литовців, австрійців та шведів. Протягом віків вони приносили сюди свої культуру і традиції, релігію – звідси в архітектурі Львова суміш готики та барокко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Однак впродовж всієї української культури залишалися у Львові визначальними.
Старий Львів – це перш за все площа Ринок, центр і осередок його громадського, економічного і культурного життя. Шість століть історія Львова нерозривно зв’язана з цією порівняно невеликою, майже квадратною площею розміром 142 на 129 м. Тут знаходився магістрат, палаци і будинки значних городян, тут торгували, тут вершили суд і розправу.
З чотирьох сторін площі у 1793 р. на місці колишніх колодязів встановлено фонтани-скульптури: Нептун, Адоніс, Діана і Амфітрита.
Площа Ринок була свідком найбільш важливих міських подій з 1356 року, з часу прийняття Магдебурзького права. Магдебурзьке право – одна з найбільш відомих систем феодального міського права. Воно виникло у ХІІ ст. у німецькому місті Магдебурзі. Юридично закріпило права і свободи міщан, їх право на самоуправління.З прийняттям Магдебурзького права Львів перестав бути залежним від королівської адміністрації, а підпорядкувався безпосередньо королю, інтереси якого репрезентував староста.
Найбільш рання згадка про ратушу відноситься до 1381 р. Тоді це була дерев’яна споруда, завершена високою вежею і галереєю для міського сурмача. Але пожежі не пощадили будівлі. На початку XVII ст. була збудована нова ратуша з високою восьмигранною вежею, увінчаною позолоченим залізним левом. Але ця ратуша не збереглась до наших днів – її вежа завалилась у 1826 р.
Спорудження будівлі, яка зараз здіймається на площі було завершено у 1835 р. за проектом Ю. Маркля, Ф. Третера, А. Вондрашки. Не дивлячись на свою масивність, ратуша органічно ввійшла в архітектурний ансамбль Львова, а її вежа стала символом міста. Висота вежі 65 м. У 1852 р. на ній було встановлено годинник. До нього ведуть 400 сходинок. Діаметр циферблата 3 м, довжина великої стрілки 2м 15 см.
Вхід у ратушу стережуть два леви. Вони тримають щити з гербом міста. В основу герба Львова покладена печатка галицьких князів. На гербі – міські ворота з вежами, які свідчать про оборонну могутність Львова, грати воріт підняті – це говорить про гостинність городян, а від непроханих гостей вхід у місто стереже лев.
Чорна кам'яниця.
Будинок №4 споруджений в 1588-1589рр архітекторами П. Барбоном та П. Римлянином. Один з найкращих зразків житлової ренесансної архітектури. З 1596р власником став Я. Лоренцовича, який тут відкрив одну з найперших аптек у Львові. Портал на віконні наличники оздоблені кам’яною різьбою у вигляді виноградної лози, скульптуру додали вже пізніше в 17 ст. Третій поверх добудували за часи Лоренцовича, а четвертий вже в 1884р.
Палац Корнякта.
Будинок №6 насамперед відомий своїм італійським подвір’ям. Зараз в приміщені колишнього будинку-палаццо Корнякта міститься львівський історичний музей. Грек за походженням, Константин Корнякт був членом успенського братства, відомий громадський та культурний діяч. Він придбав будинок у львівського міщанина Мельхіора Газа. Шляхтич Корняк був одружений за шляхтянкою Анною Душіцькою, його статус дозволяв побудувати 6 віконний палац. Як виглядав будинок до 1571р, коли Газ продав його Корняку не відомо, але ймовірно, що будинок був тоді одноповерховим, як решта будинків на той час. Фундаменти будинку, як встановили дослідники, походять ще за часів готики. Перебудова будинку здійснювалася спеціально запрошеними архітекторами - Павлом Римлянином та Петром Барбоном. Будинок складався з декількох частин - будинку Газа, сусіднього та кам’яницею по вулиці Друкарській.
Музей Бенданеллі.
Італійський купець Роберто Бандінеллі в 1629 р. заснував в Львові першу пошту, яка розташовувалася саме в цьому будинку. Двоповерхова споруда є типовою пам'яткою стилю пізнього ренесансу.
    Лише цього року в приміщенні цього будинку відкрили філіал Історичного музею - музей Бандінеллі.
    На першому поверсі планується зробити музей пошти.
    На другому - свого роду продовження експозиції королівських залів. Колекція європейського художнього срібла (16 - поч. 20 ст.), меблі, Гданські лава і шафа (17 ст.), Фламанський гобелен (17 ст.), інші раритетні речі.
    Третій поверх - графіка „Образ жінки в мистецтві”, портретний живопис, документальні фото міста Львова .
Палац Любомирських.
Палац являє собою декілька майстерно поєднаних камяниць: двох з боку Ринку, трьох по вул. Руській та трьох по вул. Федорова, збудованих переважно у XVIІ ст. Над створенням палацу з окремих кам'яниць у 1844-1860 працювали такі архітектори як Ян де Вітте, Меретин Б., Урбанік М. та скульптор Фесінгер С.
У 1772-1821 палац був резиденцією австрійських губернаторів Галичини.
У 1895 будинок був придбаний товариством "Просвіта", з 1899 тут працювала книгарня Наукового товариства ім. Шевченка Т.
У 1975 після адаптації в будинку був розміщений Музей етнографії і художнього промислу.

Львівська Ратуша.