Екскурсії по Львову

    "Львів княжих часів"
    "Вздовж оборонних мурів"
    "Львів австрійський"
    "Архітектурний ансамбль площі Ринок"
    "Львівські собори"
    "Монастирськими подвір’ями Львова"
    "Слідами Єврейської громади"
    "Історія Львівського Університету"
    "Львівських Кав’ярень шарм"
    "Музичний Львів"
    "Львівський некрополь – Личаків"
    "Життєвими дорогами Франка у Львові"

Поїздки по околицях Львова
Околицями Трускавця
Екскурсії Карпатами
Чарівне Закарпаття
Рибалка

Атмосфера міста Львова сприяла розвитку таланту багатьох митців української культури. Без львів'ян важко уявити собі музичне життя України. Такі імена як Соломія Крушельницька, Станіслав Людкевич, Філарет Колеса, Володимир Івасюк, Ігор Білозір та багато інших творили і творять славу української музики. Під час екскурсії Ви дізнаєтесь про історію Львівської Опери, відвідаєте Львівську консерваторію та філармонію, меморіальний музей Соломії Крушельницької.
Львівська Опера
В кінці XIX ст. у Львові стала відчутною потреба побудови великого міського театру. У 1895 році був оголошений конкурс на кращий проект будівлі, в якому серед багатьох взяла участь фірма "Г.Гельмер і Ф.Фельнер", що побудувала понад сорока театрів в Росії та Австро-Угорщині, в Болгарії та Німеччині, а також автор Краківского театру архітектор Я.Завейський.
Перший камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. З.Горголевський сам керував і земляними, і будівельними, і споряджувальними роботами, залучивши до них кращі львівські та зарубіжні фірми. Основне навантаження лягло на відому фірму інженера І.Левинського. Для будівництва використовувались місцеві матеріали. За кордоном виготовлялись: форми деталей із мармуру - у Відні; спеціальне полотно для розписів фойє - у Бельгії.
Будівництво тривало майже три роки. Воно було здійснене на кошти міської управи громадян Львова і околиць, як їх добровільні пожертви. Вартість будівництва становила 2,4 мільйона австрійських крон.
Театр побудований у класичних традиціях з використанням форм і деталей архітектури ренесансу та барокко, або у так званому віденському псевдоренесансі. Театр, щедро вдекорований як ззовні, так і всередині, став зосередженням досягнень скульптури і малярства Західної Європи кінця ХІХ ст. Своє мистецтво втілили скульптори П.Війтович, А.Попель, Е.Печ, Т.Баронч, художники Т.Попель, М.Герасимович, Т.Рибковський, З.Розвадовський, С.Дембіцький, С.Рейхан.
Великий міський театр (називався так до 1939 року) відкрився 4 жовтня 1900 року. В урочистому відкритті взяли участь художник Г. Семирадський, письменник Г. Сенькевич, композитор І. Падеревський та делегації з різних європейських театрів. Цього вечора в приміщенні театру відбувся показ першої вистави - лірико-драматичної опери "Янек" В. Желенського - про життя карпатських верховинців. Провідну партію співав славетний український тенор Олександр Мишуга, для якого її було спеціально написано.
До цього часу (1900 року) оперні і балетні спектаклі протягом більше як півстоліття ставилися у приватному театрі мецената графа Станіслава Скарбека(сьогодні тут знаходиться Український драматичний театр ім. М. Заньковецької). Новий театр був придатний для прийому гастролюючих оперних і балетних колективів. На стаціонарі працювали драматична і оперна трупи.
У кінці 70-х років театр закрився на реставрацію. В ньому було зміцнено фундаменти, переплановано підвальні приміщення. Здійснено реконструкцію сценічних механізмів, що дало можливість встановити на сцені 4 плунжери для спорудження декорацій на різних рівнях. У нішах фойє було встановлено погруддя Т.Шевченко, І.Франка, А.Міцкевича, О.Пушкіна, а в нішах дзеркального залу - М.Лисенка, С.Гулака-Артемовського, М.Глінки, П.Чайковського, виконані скульпторами Е.Мисько, Я.Чайкою, Й.Садовським, О.Пилєвим.
Оновлений театр відкрився у 1984 році.
В травні 1999 р. театр став важливим об’єктом шостої зустрічі президентів країн Центральної Європи у Львові: Болгарії - Петр Стоянов, Румунії - Еміл Константинеску, Угорщини - Арпад Гьонц, Австрії - Томас Клестіль, Словенії - Мілан Кучан, Чехії - Вацлав Гавел, Німеччини - Роман Герцог, України - Леонід Кучма та Польщі - Олександр Квасневський. Ця історична зустріч президентів сприяла другому оновленню театру. У тому ж році до саміту президентів Центральної Європи будівля театру /інтер’єр і екстер’єр/ одержали єврооновлення.
Музей Соломії Крушельницької.
Соломія Крушельницька... В усьому музичному світі кінця XIX – першої половини ХХ ст. вона була символом досконалості і неперевершеності. Її незрівнянної краси лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави – унікальне явище в оперному мистецтві. Найвідоміші театри й концертні зали світу запрошували до себе Соломію Крушельницьку, найвидатніші диригенти, такі як А.Тосканіні, Л.Муньйоне, сперечалися за право диригувати виставами з її участю. Знаменитий італійський диригент Артуро Тосканіні твердив, що „в операх Вагнера, Р.Штрауса, Піццетті, Каталані Соломія була і залишається неперевершеною”.
Перед мистецтвом української співачки, перед красою її душі схилялися видатні співаки світу: Е.Карузо, М.Батістіні, Тітта Руффо, Ф.Шаляпін, О.Мишуга, М.Менцинський, Я.Решке, А.Дідур та багато інших. Найвимогливіші музичні критики світу вважали її неповторною. Великій співачці присвячували свої твори композитори, письменники, художники.
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької розташований у будинку, який співачка придбала для своєї родини у 1903 році. Збудований він за проектом міського архітектора Якоба Кроха у 1884 році. Управителями будинку були Карло Бандрівський (чоловік сестри Соломії Крушельницької Осипи), після його смерті (1931 р.) – Володимир (брат співачки), з 1938 року – Юліан Дроздовський (чоловік Марії Крушельницької).
У 1939 році будинок націоналізували, залишивши Соломії Крушельницькій чотирикімнатне помешкання на другому поверсі. Тут Соломія жила зі сестрою Анною, тут вона проводила заняття з вокалу. У цьому домі 16 листопада 1952 року перестало битися серце славетної української співачки.
Соломія Крушельницька прожила 80 років. Вона була свідком світових воїн і революцій, однак різні політичні вітри, буремні події не зламали її волі, не змінили її світогляду, вона завжди залишалася вірною своїм принципам та поглядам.
Життя і доля Соломії Крушельницької продовжується у музеї, де кожна річ нагадує про артистку. Оглядаючи експозицію, Ви перенесетеся у світ Соломії Крушельницької, разом з Нею пройдете її життєвим шляхом, будете тішитися її успіхами, переживати невдачі, глибше зрозумієте її особистість, пізнаєте її долю і схилите голову перед цією талановитою і мужньою жінкою, Великою Співачкою, котра все своє життя присвятила високому мистецтву.
У семи експозиційних залах, у відтворених інтер’єрах початку ХХ століття, демонструються оригінальні фотографії, афіші, програми концертів, портрети, фрагменти сценічних костюмів, нотні видання, особисті речі співачки. Екскурсія по музею – це своєрідна подорож у минуле, під час якої Ви побуваєте в артистичному світі Соломії Крушельницької, разом з нею пройдете її життєвим шляхом, радіючи її успіхам на сценах найпрестижніших театрів світу, ближче познайомитися з її друзями та родиною. І, нарешті, почуєте неповторний голос великої співачки.
У фондах музею, що налічують більше 15 тисяч експонатів, зберігаються не лише речі, що належать С.Крушельницькій, а також багато цікавих матеріалів, пов’язаних з іменами інших відомих українських співаків, композиторів, музикантів: Модеста Менцинського, Станіслава Людкевича, Олександра Мишуги та інших. Музей Соломії Крушельницької є знаним осередком музичного життя міста, наукової та творчої роботи. Часто у стінах цього дому буває людно, лунають музика і спів, відбуваються концерти, вечори, зустрічі, конференції.
І, найважливіше, у музеї завжди панує особлива атмосфера, яка дає відчуття присутності Великої Соломії.

Матеріал частково взято з сайту: www.nezabarom.com.ua.