З нами Ви відкриєте для себе
найчарівніші куточки України

Екскурсії

Екскурсії по Львову

    "Львів княжих часів"
    "Вздовж оборонних мурів"
    "Львів австрійський"
    "Архітектурний ансамбль площі Ринок"
    "Львівські собори"
    "Монастирськими подвір’ями Львова"
    "Слідами Єврейської громади"
    "Історія Львівського Університету"
    "Львівських Кав’ярень шарм"
    "Музичний Львів"
    "Львівський некрополь – Личаків"
    "Життєвими дорогами Франка у Львові"

Поїздки по околицях Львова
Околицями Трускавця
Екскурсії Карпатами
Чарівне Закарпаття
Рибалка

ВЗДОВЖ ОБОРОННИХ МУРІВ

Прогулянка навколо середньовічного центру міста допоможе Вам уявити собі яким воно було до другої половини 18 століття. Ви зможете оглянути місця, де залишились рештки оборонних укріплень та добре збережені оборонні споруди вулиці Підвальної: Порохова вежа, Королівський, Міський арсенали та мури колишнього Бернардинського монастиря. За бажанням Ви зможете відвідати музей зброї в приміщенні міського арсеналу.

Нерідко запитують, де знаходиться підвал, від якого вулиця бере свою назву?
В середні віки трасою вулиці проходив східних бік укріплень міста. Ця ділянка вважалась найбільш небезпечною і тому була укріплена найсильніше. Подвійний ряд мурів з кількома вежами, два арсенали, рів, заповнений водою, високий вал з вежами і бастеями – такою у загальних рисах була система укріплень східного боку. Виникла вона не зразу – її будували понад 300 років. Спочатку було споруджено подвійний ряд мурів з чотирма вежами. У XV ст. збудовано Міський арсенал, який призначався для зберігання артилерії і водночас служив вузлом оборони. На південно-східному розі укріплень на валу стояла Королівська бастея. Посередині – Порохова вежа, найбільша з веж Львова. У XVII ст. в європі з'явились земляні оборонні споруди п'ятикутної форми – бастіони – і подібні до них, але менші за розміром – белюарди. У 1639 р. почалося будівництво Королівського арсеналу.
Можна з впевненістю стверджувати, що за системою оборони Львів повністю відповідав вимогам часу.
Міський арсенал зводився коштами міщан. Це прямокутна в плані масивна будівля (довж. – 53 метри). Західною стіною споруди був оборонний мур, а з торців  примикають вежі цехів львівських ремісників, в одній з яких в середньовіччі жив міський кат. Крім своєї безпосередньої функції арсенал в різні часи використовувався як зерносховище, людвисарня, в'язниця. В 1981 р. після реставрації в арсеналі відкрито музей зброї.
Як і міський, королівський арсенал побудований між міськими стінами. Вже в 1646 р. арсенал був повністю закінчений разом з майстернями, в яких відливали різну зброю і дзвони. Колись арсенал прикрашала бронзова скульптурна композиція, відлита в 1639 р. в майстерні львівського майстра К. Франка (тепер зберігається в Львівському історичному музеї). Будівля кам'яна, прямокутна в плані, з двома Г-подібними з'єднаними стіною крилами, з східного боку захищаючими внутрішній дворик. Ще виходить на площу фасад, прикрашений лоджією і барочним фронтом. На бічному фасаді східного крила зберігся різьблений кам'яний портал в ренесансних формах. В 1939 р. в будівлі розмістився Львівський обласний державний архів.  
Ще на початку ХХ ст. площа, на якій стоїть монастир носила назву Бернардинської. Часи змінились, але творіння архітектора П. Римлянина продовжує тішити око львів'ян та туристів.
Костел-базиліку в стилі італійського ренесенсу зводився в  1600 по 1630 роки на місці свого дерев'яного попередника з XV ст. Справу, розпочату П. Римлянином, продовжував архітектор А. Прихильний, а ще будівничий монах Бернард Авелідес. Зрозуміло, що Бернард був бернардинцем. Можливо через те, що споруда мала кількох «батьків», вона являє собою розкішний приклад мішанини стилів : суворий низ в традиціях аскетичного П. Римлянина протиставлено багато декорованому верху споруди в стилі маньєризму. Схожі елементи знайдемо в архітектурі Північної Європи тієї доби.
Придивіться до фасаду – і побачите статуї святих бернардинського ордену, а в нішах другого ярусу – скульптурні зображення Богоматері і апостолів Петра і Андрія.
У комплекс колишнього монастиря входять також оборонні мури з Глинянською надбрамною баштою. Через неї колись вів шлях до Глинян. Збоку вулиці Підвальної кляштор виглядає справжнісінькою фортецею : в XVII ст. навіть храми повинні були пам'ятати про оборону в разі ворожого нападу. Бернардинський прихисток в ту часи був оточений мурами з бійницями. Дещо збереглося до наших днів. І дзвіниця в костелі також більше схожа на башту замку. Зведена вона була в XVII cт., а перебудована в 1734 р.

Порохова вежа.